Насамперед пригадаємо, чим керуватися замовникові щодо укладених договорів.

Договірні зобов’язання сторін

Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей замовник укладає відповідно до Цивільного (ЦК) і Господарського (ГК) кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону № 922, крім частин 2–5, 7–9 статті 41 Закону № 922, та Особливостей (п. 17 Особливостей).

Господарський договір вважають укладеним, якщо сторони у передбачених законом порядку та формі досягнули згоди щодо усіх його істотних умов (ст. 180 ГК).

Під час укладення господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір обов’язковий для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК).

Строк договору — час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Зобов’язання слід виконувати належно відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК).

Правові наслідки, якщо порушили договірні зобов’язання

Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть зумовити:

• вчинення або утримання від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій;
• настання інших обставин, передбачених договором, зокрема обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ч. 1 ст. 610 ЦК).

Порушення зобов'язання — це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо зобов'язання порушили, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, порушення зобов'язання за договором однією стороною повинно призвести до певних правових наслідків.

Припинення зобов’зань

Якщо постачальник не виконав зобов’язань, замовник може розглянути припинення зобов'язання.

Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено у договорі або законі. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлене у договорі або законі, договір є розірваним (ст. 651 ЦК).

Порядок розірвання господарських договорів передбачає стаття 188 ГК.

Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або якщо заінтересована сторона не одержала відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, вона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, є три способи розірвання договору:

• за взаємною згодою сторін;
• за рішенням суду;
• за односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на це встановлене у договорі або законі.

Договір не виконували

Замовник може розглянути розірвання договору, якщо укладений сторонами договір не виконували.

Сторони розривають договір відповідно до положень такого договору.

Передусім сторони можуть розглянути розірвання договору за взаємною згодою сторін.

Якщо постачальник не виходить на зв’язок, замовник може розглянути одностороннє розірвання договору. Однак, це вихід для ситуації, якщо в умовах договору передбачена можливість розірвати договір в односторонньому порядку.

Якщо неможливо розірвати договір за взаємною згодою сторін або в односторонньому порядку, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Договір виконували

Може трапитися й так, що за укладеним договором постачальник передав замовнику талони на ПММ. Зі свого боку, замовник повністю провів оплату, а в ЕСЗ оприлюднив звіт про виконання договору.

Тобто талон лише надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Наявність у замовника талонів, за якими не були отримані нафтопродукти, не вказує на те, що замовник здійснив саме закупівлю пального. У такій ситуації те, що замовник отримав талони, їх повна оплата та оприлюднення в ЕСЗ звіту про виконання договору, не свідчить, що постачальник виконав договір. А отже, договір вважається невиконаним.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, то покупець має право вимагати передати ту кількість товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати. А якщо він оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК).

Отже, замовник має право вимагати від постачальника:

• передати кількість товару, якої не вистачає; або
• повернути сплачену за товар суму коштів.

Якщо  сторони не зможуть врегулювати ситуацію в досудовому порядку, заінтересована сторона має право звернутися з позовом до суду.