Наші військові продовжують виборювати європейське майбутнє для всіх нас. І завдяки Збройним Силам України став можливим наш вступ до Європейського Союзу (ЄС). Утім, щоб досягти цієї мети,  на нас очікує велика робота з упровадження європейського регулювання в наше законодавство.

Закупівлі включені в фундаментальний (основний) кластер разом з реформами правосуддя та судової системи, контролем за фінансами, статистикою, реформою держуправління, імплементацією економічних критеріїв, розвитком демократичних інститутів. Відкриття фундаментального кластеру започатковує переговорний процес. Загалом всі реформи об’єднані в шість кластерів, і після відкриття фундаментального можуть відкриватися наступні кластери. Оскільки до фундаментального кластеру включені найважливіші реформи, робота з гармонізації законодавства в цьому кластері триватиме протягом усього переговорного процесу та завершиться разом із ним.

У липні 2024 року відбулася перша двостороння зустріч, на якій наша країна презентувала власну систему закупівель. Те, що переговорний процес по суті стартував з обговорення системи закупівель, і те, що цей розділ віднесений до фундаментального, — яскраво підкреслює, що закупівлі для ЄС є однією з ключових сфер, якій приділяється дуже багато уваги.

В нормативному полі ЄС на сьогодні діє п’ять основних директив, що регулюють сферу закупівель:

• директива 2014/14/ЄС про публічні закупівлі. Це основна директива, що регулює сферу закупівель;
• директива 2014/25/ЄС про регулювання закупівель для суб’єктів в окремих сферах господарювання;
• директива 2007/66/ЄС про регулювання оскарження;
• директива 2014/23/ЄС про концесії;
• директива 2009/81/ЄС про оборонні закупівлі.

Всі ці директиви були затвердженні понад 10 років тому. Тож зараз ЄС збирає пропозиції для їх оновлення.

Також не всі директиви перекладені українською. І з огляду на те, що для нашого законодавства директиви ЄС набувають сенсу першоджерела, професіонали в сфері закупівель мають навчитися читати їх мовою оригіналу.

Є й ще один цікавий ефект від такої сталості законодавства ЄС. За рахунок того, що наше законодавство актуалізується динамічніше, ми набагато далі просунулися в питаннях прозорості, діджиталізації і навіть упровадження нових закупівельних інструментів, наприклад, таких як Prozorro Market. Тож вже зараз ми бачимо, що наша гармонізація з директивами ЄС може передбачати певні «кроки назад».

Проте впровадження директив ЄС має суттєво вплинути на сферу закупівель. Наразі ми готуємо до другого читання проєкт закону № 11520, який, хоч і був створений до офіційної новини про відкриття переговорів, проте в собі містить багато євроінтеграційних норм. Цим проєктом закону ми впроваджуємо нові процедури закупівель:

• інноваційне партнерство;
• динамічні системи закупівель;
• конкурс проектів.

Ми покращуємо й регулювання за процедурою закупівель торги з обмеженою участю, що відкриє можливість її імплементації.

Також в проєкті закону передбачені механізми запуску електронних контрактів на підставі шаблонів, які має розробити Мінекономіки.

Проте ключові зміни, на мою думку, стосуються переходу від закупівель за найнижчою ціною до закупівель з найкращим співвідношенням «ціна — якість».

У директиві 2014/24/ЄС читаємо:

«Критерії присудження договору:

Найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію з точки зору публічного замовника визначають на основі ціни або вартості з використанням підходу економічної ефективності, такого як розрахунок вартості життєвого циклу відповідно до статті 68; така тендерна пропозиція може включати найкраще співвідношення ціни та якості, яке оцінюють на основі критеріїв, у тому числі якісних, екологічних та/або соціальних аспектів, пов’язаних із предметом відповідного публічного договору. Такі критерії можуть стосуватися, наприклад:

(a) якості, у тому числі технічних переваг, естетичних та функціональних характеристик, доступності, дизайну для всіх користувачів, соціальних, екологічних та інноваційних характеристик, торгівлі та її умов;

(b) організації, кваліфікації та досвіду персоналу, призначеного для виконання договору, якщо якість роботи призначеного персоналу може мати значний вплив на рівень виконання договору; або

(c) післяпродажного обслуговування та технічної допомоги, умов постачання, наприклад, дати постачання, процесу постачання та періоду постачання або періоду виконання».

В Україні діє усталена практика купувати за найнижчою ціною. Це призводить до того, що перемагають товари, які зазвичай менш якісні і, можливо, навіть більш дороговартісні в експлуатації. Якщо масштабувати це, то на макрорівні отримуємо, що умовний китайський виробник перемагає умовного європейського виробника.

У країнах ЄС вже багато років діє практика, коли застосування якісних критеріїв є пріоритетним. А практики закупівель з урахуванням співвідношення «ціна — якість» або вартості життєвого циклу є ознакою професійності закупівельника.

Перехід від практики закупівель за найменшою ціною до більш просунутих практик співвідношення «ціна — якість» — це і є основний виклик, який має здолати наша система закупівель. І зрушення має передусім відбутися в головах професіоналів в сфері закупівель, а разом із закупівельниками це зрушення має відбутися в практиці органів контролю.

Саме на ці напрями Мінекономіки й спрямовуватиме основні зусилля в 2025 році.