У Мінекономіки — багато планів у контексті професіоналізації в закупівлях. Законодавство нині динамічно змінюється, і закупівельникам нелегко стежити за змінами та враховувати їх у своїй роботі. Тому й напрям комунікації, професіоналізації закупівельників пріоритетний.

Професійний стандарт «Фахівець з публічних закупівель», який використовуємо наразі, Мінекономіки затвердило наказом від 18.02.2019 № 234 (далі — Професійний стандарт). Він визначає вимоги до компетентності такого фахівця та коло функцій, які він має виконувати. Зокрема, окреслює, якими компетентностями має володіти особа, щоб працювати фахівцем з публічних закупівель.

Мінекономіки мало переглянути Професійний стандарт минулого року. Утім війна внесла свої корективи — працювати над оновленням документа ми почали лише наприкінці 2022-го. А паралельно з огляду на статус України як країни — кандидата в члени Європейського Союзу вирішили гармонізувати Професійний стандарт із тими інструментами, підходами, змістом, що існують в Європейському Союзі.

Гармонізація вимог з європейськими

Уже понад пів року як створена робоча група, що переглядає Професійний стандарт та паралельно гармонізує його з Європейською рамкою компетентності.

Європейська рамка компетентностей охоплює багато тих компетентностей, які мають бути у фахівців-закупівельників. З огляду на її вимоги усіх закупівельників поділяють на чотири рівні — базовий, середній, просунутий і експертний.

Такий підхід вже відображений у новому професійному стандарті «Фахівець з публічних закупівель», проєкт якого Мінекономіки наприкінці червня оприлюднило на своєму сайті. Тобто професія фахівця з публічних закупівель у новому професійному стандарті буде гармонізована з Європейською рамкою компетентності.

Рівні компетентності фахівця-закупівельника розрізнятимуть за знаннями, вміннями, навичками. Адже працівник, який прийшов одразу після університету і не має досвіду роботи, за своєю компетентністю відрізняється від тих, хто має певний досвід або вже багато років працює в сфері закупівель. Тому на рівні професійного стандарту будуть зафіксовані різновиди знань, умінь, навичок, що відповідають певному рівню компетентності.

Далекоглядні плани Мінекономіки базуються на тому, що в будь-якому разі після перемоги треба буде змінювати закупівельне законодавство та коригувати на законодавчому рівні інструменти, які застосовуватимуться.

Тестування уповноважених осіб

Європейська інтеграція України потребуватиме повного адаптування законодавства у сфері закупівель до директив Європейського Союзу. Після цих змін наше тестування уповноважених осіб також виявиться нерелевантним. Тому вимоги до нього треба буде переглядати.

Після оновлення та затвердження професійного стандарту з різними рівнями компетентностей ми плануємо переглянути підходи до тестування, зробити його адаптованим під новий стандарт. Тестування повинне забезпечувати можливість визначати, який рівень має той чи той фахівець-закупівельник.

У Європі розроблено багато інструментів, щоб визначати прогалини в знаннях працівника та зрозуміти, чого не вистачає конкретній особі в рамках її компетентностей. Це потрібно, щоб вона могла нарощувати свій потенціал і підвищувати кваліфікацію.

Тестування виявлятиме рівень кваліфікації, щоб закупівельник, зацікавлений у своєму подальшому професійному розвитку, міг проходити потрібне навчання.

Тобто зміни в тестуванні плануються, і вони будуть вже на базі затвердженого професійного стандарту з чотирма рівнями кваліфікації фахівця.

Навчання

Щодо навчання закупівельників у Мінекономіки також амбітні плани. Найперше зміни мають торкнутися державних службовців. Саме до них належить більшість закупівельників.

Для державних службовців нині впроваджене обов’язкове підвищення кваліфікації — кожен має його пройти один раз на визначений період. Ідея змін у тому, щоб ті державні службовці, які відповідають за закупівельну функцію, мали можливість у рамках програм підвищення кваліфікації отримати нові знання за закупівельними програмами.  

Мінекономіки планує попрацювати з Нацдержслужбою, щоб забезпечити можливість для фахівців з публічних закупівель проходити навчання та підвищувати свій професійний рівень знань на базі загальної сертифікаційної програми, розробленої спеціально для них. Це перспектива кінця 2024-го, а можливо, й 2025 року.

Утім є в планах зміни й на 2023 рік. Плануємо разом з донорами, які допомагають фінансувати дослідження у сфері закупівель, запропонувати стандартизовані, шаблонні підходи до організації закупівельної діяльності замовника. Вони залежатимуть від того, який  тип організації закупівель та яка організаційна структура закупівельного підрозділу могла б найбільше підійти замовнику.

Зазвичай участь у закупівлях бере не тільки уповноважена особа, а й інші працівники — особливо в організаціях, де закупівель багато. До закупівельного процесу залучені, зокрема:

• ініціатори — структурні підрозділи, у яких є потреба та які її заявляють;
• категорійники — менеджери, які відповідають за ту чи ту категорію товару.

Після проведених досліджень та опрацювання їх результатів ми запропонуємо типові структури, у яких будуть описані ролі — хто чим має займатися, у кого яка зона відповідальності, де і які рішення слід приймати. Уже до кінця року замовники матимуть можливість спробувати використовувати це в своїй роботі.

Тобто ідея в тому, щоб запропонувати ті механізми, які підійдуть конкретному замовнику. Багато хто скаржиться, що закупівельна функція в замовників не розвинута — один підрозділ має якусь потребу і саме цю потребу передає. А закупівельник не може впливати на те, що придбаває. Зазвичай він не вирішує, чому саме цю продукцію і саме з такими характеристиками потрібно придбати. Тобто закупівельник бере готове замовлення і йде його «тендерити». Та ми розуміємо, що непогано б на рівні організації прописати, як такі рішення ухвалюють, як закупівельник може брати в цьому участь та чи потрібен узагалі категорійник.

На підприємствах нині організаційна структура більш розвинена й осучаснена, зокрема до неї входять закупівельні підрозділи. Однак багато коштів платників податків витрачають замовники — органи місцевого самоврядування та виконавчої влади. І тут є над чим попрацювати. Йдеться про взаємодію між підрозділами, створення такої структури, що могла б забезпечувати потреби на іншому рівні усвідомлення відповідальності перед суспільством. Адже керівник замовника має розуміти, чому важлива закупівельна діяльність та як від рівня її організації залежить результат.  

Наші рекомендації міститимуть варіанти того, як закупівельну функцію можна побудувати з урахуванням специфіки діяльності та організаційної структури замовника. Ми запропонуємо, як можна розв’язати певні проблеми у взаємодії, які є на сьогодні.

Стратегія

Міністерство напрацьовує оновлену стратегію розвитку сфери закупівель. Є два основних пріоритети.

Перший — відбудова і відновлення країни після перемоги. Тому замовникам потрібно надати всі можливі інструменти, щоб ці процеси відбувалися ефективно і швидко, а закупівельна функція їх не гальмувала.

Другий — Україна як кандидат на отримання членства в Європейському Союзі має повністю адаптувати національне законодавство до європейського. Ми не можемо собі дозволити в рамках міжнародних зобов’язань відхилятися від загальноприйнятих в європейській спільноті правил. Тому так чи так в нашому законодавстві з’являтимуться зобов’язальні положення, які є в директивах Європейського Союзу.

Тож плануємо багато змін. Вони цікаві тим, що Prozorro — розвинутіша електронна система закупівель, ніж її аналоги в європейських країнах. Наш інструментарій дає можливість запроваджувати багато нових підходів до закупівель і мати з цього більший ефект, ніж мають європейські країни.

Принаймні ми можемо говорити, що хочемо запозичити та впровадити динамічні системи закупівель. Завдяки електронній системі, яка у нас функціонує централізовано, цей процес буде кращим, ніж у багатьох європейських країнах. У них також представлені електронні інструменти та майданчики, але не в такому вигляді, як у нас, — вони розрізнені. Натомість у нас є одна централізована електронна система, всі закупівлі нині проходять через неї і проходитиме будь-яка нова процедура, яку запроваджуємо.

Серед інших змін — можливість резервувати контракти в європейській спільноті. Стосується це людей з інвалідністю. Ми плануємо в цій частині зробити акцент на ветеранах. На жаль, ветеранів у нас буде багато. Тому маємо зробити так, щоб вони отримали поштовх далі економічно розвиватися, працювати, створювати власні підприємства. Для цього й плануємо запозичити з європейських директив механізми зарезервованих контрактів.

Загалом багато інструментів і підходів ми адаптуватимемо з європейських директив. Тому поки що ми не можемо говорити, що закупівельне законодавство у нас стабільне і незмінне. Очевидно, що ні. Щонайменше велику ітерацію змін ми очікуємо на рівні законодавства — для уряду стоїть завдання до кінця осені подати законопроєкт про зміни. Наразі над ним йде активна робота.

Ми мали зобов’язання гармонізувати законодавство ще за Угодою про асоціацію з ЄС і не всі їх впровадили. Через початок війни наша робота була націлена не на гармонізацію законодавства за вимогами ЄС, а на те, щоб закупівельники мали швидкий спосіб забезпечити потреби суспільства в цей складний час. Такий спосіб дають Особливості. Тепер ми більш перспективно розмірковуємо над тим, що позитивного з європейських практик можна взяти і що з європейських директив можна пріоритетно закласти в законодавство.