«А це в лапках пишеться?»: вживаємо лапки в документах правильно

Корисно та цікаво
19 липня 2024 року
|
1 хвилину Читати

Щодня ви не тільки читаєте офіційні листи, накази, методичні рекомендації, а й самі створюєте документи. У них 100% трапляються слова, які треба написати в лапках. Стривайте... чи не треба? Щоб таких сумнівів не виникало, для вас — маленький урок, з якого дізнаєтеся про тонкощі лапкування

user icon
Юлія Полтавець
редактор, кандидат філологічних наук, доцент, Київ

У текстах документів має бути виваженим усе: реквізити та оформлення, лексика і пунктуація. Лапки є таким самим рівноправним розділовим знаком, як кома, тире та двокрапка. Тож розглянемо, як дотримуватися пунктуаційних норм у їх використанні.

Які лапки де використовувати

Лапки — це парний розділовий знак, як і дужки. Розрізняють такі основні види лапок:

  • лапки-ялинки (французькі лапки, або ж кутові лапки) — «...»;
  • лапки-ла́пки (німецькі лапки) — „…“.

У друкованих текстах традиційно використовують лапки-ялинки, а на письмі — лапки-ла́пки. Чинний український правопис пропонує, крім зазначених, і такі варіанти лапок: «...», рідше „…”.

Є ще й одинарні лапки — ‘...’. Їх в українській мові використовують лише для пояснення значень слів і їх перекладу, наприклад: слово буяти у значенні ‘пишно, розкішно рости, розростатися’ часто образно вживається в художніх творах; дидактика (з грецької διδακτικός ‘той, хто навчає’) — розділ педагогіки

Які власні назви писати в лапках

У лапках пишем...

add to bookmark this document
print document
download document
Open Chapter
Open All Versions
Download materials
Page search