Працівник працював на умовах ненормованого робочого дня та підсумованого обліку робочого часу. Директор видав наказ провести службове розслідування за фактами відсутності юрисконсульта на робочому місці. Працівник відмовився пояснювати, чому його не було на роботі. Про це склали відповідні акти.
Директор звільнив юрисконсульта з роботи за прогул на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Верховний Суд зауважив, що визначальний фактор для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за прогул — з’ясування поважності причин його відсутності на роботі. Трудове законодавство не передбачає вичерпного переліку поважних причин, через які працівник може бути відсутній на роботі. Тому в кожному випадку поважність причини відсутності працівника на роботі визначають з огляду на конкретні обставини.
Позивач наголосив, що його прийняли на посаду на умовах ненормованого робочого дня і роботодавець погодив для нього такий графік роботи. Однак колдогов...
