Визначення терміну (поняття) «замовник», а також ознак, за наявності яких юридичні особи вважатимуться замовниками та мають застосовувати Закон про публічні закупівлі, у новій редакції Закону максимально наближене до того, як замовників описує директива ЄС про закупівлі.
Зверніть увагу
Нагадаємо, що підхід до визначення поняття замовників у зв’язку із гармонізацією з директивами ЄС змінили ще у 2014 році, коли вперше відійшли від його поєднання з поняттям «державні кошти»
Із того часу основна ідея, яка закладена в поняття «замовник», залишається незмінною.
Замовники у розумінні Закону № 922 — це ті суб’єкти, які задовольняють потреби держави і територіальних громад (в підсумку суспільства), і роблять це не на комерційній (промисловій) основі, а на підставі того, що вони уповноважені державою (місцевим самоврядуванням) в широкому розумінні (через контроль, вплив, частку) реалізовувати встановлену їм функцію. Наприклад, замовниками є школа, лікарня, органи влади.
Водночас, наприклад, підприємства державної або комунальної власності мають конкретну мету їх створення. Якщо ця мета охоплює задоволення суспільного інтересу через визначені державою механізми, а не лише комерційну діяльність на конкурентному ринку з метою отримати прибуток, то підприємство теж може бути замовником.