Рахунок-фактура — це документ, яким покупцеві пропонують оплатити певні товари, роботи, послуги. У сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) рахунок-фактуру називають інвойсом.
Увага! Рахунок-фактуру використовують у внутрішньоукраїнських операціях, а інвойс — у сфері ЗЕД
Сам по собі рахунок-фактура ні до чого нікого не зобов’язує. Адже покупець може й не оплачувати рахунок, якщо ще не поставили товар чи не надали послугу. Та навіть якщо операцію вже провели, обов’язок оплатити товар/послугу виникає на підставі договору незалежно від того, чи виставили рахунок-фактуру (постанова ВС у справі від 02.07.2019 № 82772763). Тож рахунок може бути, а господарської операції — ні, й навпаки.
Реквізити
Обов’язкові реквізити первинних документів, якими оформлюють внутрішньоукраїнські господарські операції, містить частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік).
Реквізити первинного документа:
| ... |
